Там, над рікою Ратою, містечко рідне є,
Воно для серця Люби наснагу і любов дає.
Великі Мости — спокій, зелені береги,
Стежки дитинства й юності, де все отут святе.
Стоять мости над водами крізь роки і віки,
Єднають долі й пам’ять, як мрії та думки.
Невтомні люди, спокій і краса,
Злітає пісня батьківська
Високо в небеса.
Серед цієї краси народилася наша Люба, творча душа і щира людина.
У цьому прекрасному містечку живуть батьки, рідні та близькі люди, до яких завжди линуть думки й серце, навіть коли не вдається так часто, як хотілося б, бувати вдома. Тут Люба закінчила середню школу та школу мистецтв. Любов до музики й української пісні супроводжує її протягом усього життя.
Наполегливість і працьовитість допомогли здобути освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». Свій професійний шлях Люба розпочала у будівельній компанії в Дрогобичі, де пощастило зустріти чудових наставників. Згодом перейшла у сферу землеустрою, якій залишається відданою й сьогодні.
З початком повномасштабного вторгнення Люба долучилася до допомоги внутрішньо переміщеним особам, підтримки наших захисників і захисниць та інших волонтерських ініціатив. «Саме тоді я особливо відчула силу єдності та взаємопідтримки», — ділиться вона.
Згодом Люба стала активною учасницею та членкинею ГО «Центр лідерства «ДійТвори». У своїй громадській діяльності керується принципом: «Часом ми не спроможні відвернути несправедливість, але завжди можемо висловити протест проти неї». Особливо важливою для неї є діяльність із протидії гендерно зумовленому насильству, адже зміни починаються з небайдужості, знань і підтримки.
Люба — мама двох дітей. Саме вони є її найбільшою гордістю, натхненням і рушійною силою для розвитку та нових звершень. Вона вірить, що кожна людина має право жити без насильства і страху, а наше спільне завдання — будувати суспільство, де поважають гідність, права та можливості кожного і кожної.
Ось така вона, наша ЛЮБОВ.
