До 4-ї річниці ГО «ДІЙТВОРИ» ми вирушили до Болехова – міста, де жила, творила й боролася за права жінок одна з перших українських феміністок, письменниця та громадська діячка Наталія Кобринська.
Разом із чудовою пані Оксаною представницею музею імені Романа Скворія у Болехові,ми пройшлися місцями, які зберігають пам’ять про цю непересічну жінку: побували біля її першої оселі-резиденції, відвідали музей та місце її вічного спочинку. Наталія Кобринська прожила у Болехові майже 30 років. Саме тут вона написала значну частину своїх творів і продовжувала відстоювати право жінок на освіту, самореалізацію та участь у суспільному житті.
Особливо зворушливим став момент біля могили Наталії Кобринської. Саме там по-іншому звучать її слова: «Мене вже серце не болить…». Вони спонукають замислитися над ціною жіночої сміливості, відданості своїм переконанням та любові до України.
Ця подорож стала для нас нагадуванням: боротьба за рівність почалася не сьогодні. Вона має глибоке коріння, а її голоси лунають крізь покоління, надихаючи діяти та творити зміни.
Чотири роки тому народилася «ДІЙТВОРИ». І сьогодні, йдучи стежками Наталії Кобринської, ми ще раз переконалися: наше покликання – продовжувати справу жінок, які не боялися бути першими. Підсилювати жіноче лідерство, відстоювати рівні права та створювати простір, де кожна жінка може бути почутою.
Дякуємо пані Оксані Півень за неймовірну екскурсію, щирість та любов до історії, яка оживала у кожній розповіді.
Ідемо далі. Пам’ятаючи тих, хто прокладав цей шлях до нас. Бо «ДІЙТВОРИ» – це про жінок, які не чекають змін, а творять їх.
